РЕЗУЛЬТАТИ ОБГОВОРЕННЯ, ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ УЧАСНИКІВ ВІРТУАЛЬНОГО КРУГЛОГО СТОЛУ

«Якими мають бути критерії та індикатори оцінювання роботи школи в умовах переходу якості до забезпечення якості та переорієнтації на становлення культури якості?»

      У процесі проведення віртуального круглого столу, організатором якого є ДОУ «Навчально-методичний центр з питань якості освіти» за інформаційної підтримки порталу «Освітня політика», учасники онлайн-заходу представили власний аналіз проєкту наказу «Про внесення змін у додаток до наказу МОН від 09 січня 2019 року № 17», який запропоновано Міністерством освіти і науки України до громадського обговорення. Проєкт передбачає доповнення системи оцінювання діяльності закладу загальної середньої освіти за такими показниками як: напрями оцінювання; вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти; критерії оцінювання; індикатори оцінювання; методи збору інформації.
     Як показало обговорення, частина респондентів скептично ставляться до ідеї запровадження інституційного аудиту та побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти. Симптоматичними були репліки на кшталт: «кому з директорів шкіл потрібне це безглуздя, ми і без того засипані паперами. Роботи стільки, що голови ніколи підняти» (Ольга Шиян).

  • «Надії на службу якості освіти чогось у мене не виникає, бо не бачу механізму оцінки саме навчання, яке було б за прозорими критеріями. Але найбільше турбує навіть не це:  де люди, які могли б робити таку оцінку? Структури, навіть добре організовані, безсилі без потрібної кількості професійних людей».

                                             Ірина Костюк


      Інші учасники обговорення обурені об’ємом та стилем рекомендацій:

  • «Перше, що вражає -  це об'єм Абетки. 240 сторінок!!! Як кажуть: «Далі вже можна не читати». Лише вдуматися, аж 240 сторінок рекомендацій невідомих широкому загалу авторів.Це просто нонсенс».

                                              Володимир Коваленко, директор Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 4, Київської області

 

  • «Переглянув Абетку, стиль совєтсько-інспекторський. Таке враження, що вони зібрали всі інструкції, які тільки були».

                                               Василь Ковальчук, доктор педагогічних наук, професор

      Деякі колеги висловлюють побоювання, що поява нових документів та ініціатив матиме для пострадянського простору традиційний наслідок «хотіли як краще, а вийшло, як завжди":

  • «Абетка» доповнює рутинне життя адміністрації школи багатовимірною захоплюючою грою за правилами шаленого принтера. Власний пізнавальний інтерес привів мене до підрахунку витрат робочого часу на створення «творчих» документів із реалізації механізмів контролю. Наш сукупний робочий тиждень збільшується на 36 годин.

Як би не назвали цей шедевр, він продовжує історію з поглибленням бюрократизації системи і появу кольорового диму навкруги подібних дій».

                                                Світлана Олексюк, директор школи №5 м. Києва


                                    
      Інші наголошують на тому, що «не можна гратись у дебюрократизацію (згадайте потішне полювання на бюрократизавра), намагатись побороти бюрократію бюрократичними методами (інструкція на інструкцію)». Зауважують, що  «назва «абетка» звучить дивно, бо вміти вибудувати внутрішню систему забезпечення якості освіти - це вже не абетка початківця, це вищий пілотаж аса освітнього менеджменту», та вказують на необхідні передумови для запровадження цієї інновації:

  • «В усій цій історії мене дивує інше. Ми з вами стільки говоримо про найбільш суттєві і важливі проблеми шкільної освіти - хронічне недофінансування, негативний відбір серед вчителів, про автономію, пряме фінансування...  А цікаві дяді опа, і знову отримали гонорари за новий шар марнотратства, а потім і посади… І все це робиться заради збереження піраміди залежності і рабства. Це дикість і безглуздя. Індикатор нульової корисності МОНівськоі піраміди».

                                                  Вадим Зінчук
 

  • «Головний спосіб забезпечення якості роботи школи це рівень заробітної плати вчителів. Щоб вчитель міг собі без усіляких пільг платити за квартиру (у випадку, коли він її орендує) та комуналку, нормально харчуватися самому і сім’ї тощо. Щоб вчитель відчував себе вільною людиною, мав відчуття гідності і свободи творити. Від цього залежить другий фактор якості - черга бажаючих працювати вчителями у школі. Усе інше (технічна оснащеність навчального процесу, педтехнології тощо) похідне від цього».

                                                   Віталій Цимбалюк
 
Огляд думок із чотирьох основних питань віртуального круглого столу:

  1. Побудова внутрішкільних систем забезпечення якості та формування нової культури якості шкільної освіти в умовах збереження застарілої системи управління: місія можлива?!
  2. Яким має бути сучасний інструментарій для самооцінювання з метою розвитку?
  3. Чи потрібні уніфіковані єдині для всіх шкіл критерії та індикатори (само)оцінювання?
  4. Чи потрібен буде «детектор брехні» та довідник Стеля для визначення показників, запропонованих індикаторів якості вітчизняної шкільної освіти?!


 
1. Побудова внутрішкільних систем забезпечення якості та формування нової культури якості шкільної освіти в умовах збереження застарілої системи управління: місія можлива?!


      «Культура якості» передбачає зорієнтованість на персоніфіковані потреби замовників освітньої послуги і очікування всіх зацікавлених сторін на противагу «культурі єдиного стандарту», яка зорієнтована на пропозицію єдиного продукту (товару, послуги) для різних споживачів без урахування їх індивідуальності/неповторності. Наслідком зорієнтованості на індивідуальні потреби споживача є його суб'єктність під час одержання/споживання освітньої послуги, тому —  високі результати навчання (зокрема, і набуті компетентності). Для забезпечення споживання всіма «єдиного стандарту», причому, — національного,  повинен бути  механізм примусу, якого в демократичному глобалізованому цифровому світі немає за визначенням.


      Тому за панування «машини» «єдиного стандарту» впровадити «культуру якості» неможливо».

Іван Осадчий, доктор педагогічних наук


      «Місія неможлива. Існуюча пострадянська система управління освітою не передбачає застосування сучасних систем оцінювання в освіті. Вона ментально інша. У її основі лежить авторитарний підхід і кон’юнктурні підходи керівника, який орієнтується на поточні  реалії та забаганки місцевої влади. Ця система розглядає оцінювання, перш за все, як важіль тиску на керівника й педагогічний колектив.

       Для формування нової культури якості шкільної освіти потрібен новий тип керівника навчального закладу. І його потрібно готувати. Певні позитивні зміни тут відбуваються (призначення на конкурсній основі, відкритість самої процедури призначення тощо), але дуже і дуже повільно, а в значній частині випадків – формально. Як наслідок, значна кількість керівників освіти не мають власного бачення системних змін у закладі освіти, складовою яких є і створення внутрішкільних систем забезпечення якості освіти».

Вадим Лунячек, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри креативної педагогіки і інтелектуальної власності УІПА

     «Можливо  лише в окремих школах, які очолюють сильні і «продвинуті» директори, але і їм потрібно буде усвідомити додаткові мотиваційні «формули корисності»».

Володимир Пономаренко, розробник онлайн системи «Експрес оцінювання рівня безпеки і комфорту закладу освіти».

      «Звичайно сформувати нову внутрішню систему якості освіти в умовах застарілої системи управління, як на мене, неможливо. Зараз серед керівників шкіл переважають кадри з авторитарним стилем керівництва. А все тому, що роками їх вчили виконувати вказівки. Вони бояться взяти на себе відповідальність за своє рішення. Все треба перепитати, погодити. Роблять те, що начальник сказав. А далі змушують робити це ж колег, а ті - дітей. Потрібно більше самостійності - менше контролю.

      Зараз «система забезпечення якості освіти» це: перевірка предметів 1 раз на 5 років, ДПА, зрізи знань, аналіз виконання програм і календарно-тематичного планування, медико-педагогічний контроль (чи як він там зветься), перевірка ведення гори документації з питань ТБ і охорони праці. Це жах.

       За цим усім немає часу подумати щодо сучасного інструментарію самооцінювання.  Можу сказати лише одне: це стане можливим лише за умови кардинального зменшення паперообігу».

Олена Боярчук, завідуюча методичним кабінетом відділу освіти Бородянської селищної ради.

      «Гадаю, що спершу потрібно було б  розібратись, що слід розуміти під ЯКІСТЮ ОСВІТИ? На сайті МОНУ читаємо: «Якість освіти – комплекс характеристик освітнього процесу, що визначають послідовне та практично ефективне формування компетентності та професійної свідомості. Це певний рівень знань і вмінь, розумового, фізичного й морального розвитку, якого досягли випускники освітнього закладу відповідно до запланованих цілей навчання і виховання».

      Чи можуть характеристики визначати ефективне формування компетентності? Чи можуть характеристики визначати професійну свідомість? І що таке певний рівень знань і вмінь? І як, ким і в який спосіб має визначатись моральний розвиток?

      Йдеться ж не про загальну ЯКІСТЬ ОСВІТИ, а конкретну індивідуальну Петрова, Зайця, Сікорського, яка в сумі має дати загальну. А, з іншого боку, – чи доцільно їх сумувати, адже рівень знань і вмінь учнів завжди буде різним. То як ми встановимо хто з випускників отримав якісну, а хто неякісну освіту?

      А ЗМІСТ освіти у нас якісний? То, може, спочатку створимо якісний зміст освіти, а вже потім мізкуватимемо про якісну освіту.

     Перш ніж вибудовувати внутрішньошкільну систему забезпечення якості та формування нової культури якості шкільної освіти, потрібно:

    а) змінити ставлення суспільства до освіти як системи – освіта має стати однією із цінностей, яка за будь-якої влади фінансуватиметься згідно потреб;

    б) слід унормувати не лише зміст освіти і зробити його диференційованим та доступним, але й освітні моделі як систему організації освітнього процесу;

    в) якісна освіта не можлива без якісно підготовленого педагога, який має бути психологом і технологом, а вже потім вчителем-предметником (їх штампують педвузи)».

Віктор Мисан, кандидат педагогічних наук, заступник директора з навчальної роботи Комунального закладу "Рівненський обласний науковий ліцей-інтернат ІІ-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради.


      «Ні, вважаю, що неможлива. Усі рухи за такого стану речей із управління – імітація або приречені стати імітацією. Навіть, якщо в окремо взятій школі  є пасіонарний директор та згуртований, вмотивований, професійний колектив, і вони разом вибудовують власну лінію розвитку – вони будуть винятком, що підтверджує правило.

      Українська школа має кілька системних проблем. Окрім системи управління, величезною проблемою є якість людського капіталу, задіяного у системі освіти. Відчуття безсенсовості та безрезультативності своєї діяльності, відсутність реальної диференціації  в оплаті праці залежно від результату, її принизливо низький розмір, безпорадність перед сучасними інформаційними та соціальними викликами, – усе це призводить до тотальної втрати мотивації до саморозвитку та відповідальності за власну роботу.

       На жаль, система вимагає сервільності і антиінтелектуалізму, що призводить до негативної селекцієї. Тому нова культура якості освіти може проростати в окремих закладах, але як маргінальне явище, що не впливає на загальний стан.

      Набрати нових (!?) якісних вчителів за чинної системи оплати праці та суспільної зневаги (почасти культивованої) до професії можливостей вкрай мало, якщо не нема взагалі.  Ми вже маємо ситуацію, коли є тисячі вакансій вчителів, а деякі факультети педагогічних факультетів не набирають студентів навіть на бюджетну форму навчання. Тобто суспільство цілком не усвідомлює кричущості ситуації з майбутнім учительством через 5-10 років. Тому може виявитися, що вчителька пенсійного віку, яка має звичку ходити на уроки та має хай застаріле, але уявлення про предмет викладання, буде єдиною безальтернативною фігурою в школі. І реформа освіти не відбудеться через відсутність суб’єктів її втілення.

      Окрема розмова про якість управлінців середньої ланки. З директорами справа ще складніша. Школи поза межами великих міст майже не мають шансу отримати директорів – рушіїв змін. Зовсім сумно з так званим районним рівнем управління. Щиро вважаю, що тут справа не в людях, а запиті системи на звітування, імітацію і ту ж «усереднену сірість», яка така зручна для шантажу вказівками і рештою.

      Наприклад, в ЛОІППО була спроба здійснити оцінювання якості виховного простору шкіл Львівщини у 2015 році, однак на жаль, вона залишилася лише спробою і  не отримала від обласного управління освіти ні фінансового, ні організаційного забезпечення розвитку моделі комплексного (само)оцінювання, тобто жодної зацікавленості. Очевидно, що  саме система управління, яка не потребує знання про реальний стан справ, бо не знає, що з цим знанням робити,  є гальмом в творенні нової культури якості шкільної освіти».

Ірина Костюк, методистка Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти


      «В умовах застарілої не тільки системи управління, а  системи освіти в цілому, формувати нову культуру якості шкільної освіти досить складно. Зараз цю культуру визначають педагоги, які у більшості не маю бажання до саморозвитку та самовдосконалення. Спираючись на власний досвід можу зазначити, що приблизно з групи 35 -42 учителя, лише 3-5 осіб, які дійсно готові до змін та розвитку освіти в нашій країні.

      Відповідно побудова внутрішньошкільних систем, що забезпечить якість, дуже складна, проте реальна. Місія можлива!»

Оксана Хомич, учитель початкових класів Новопечерської  школи


      «Без зміни управління побудова такої системи буде профанацією, оскільки наявні механізми передбачають задоволення інших потреб:  ієрархічної підпорядкованості, престижу, здобуття статусу, зосередженості на процесі, а не результаті, клановості при розподілі ресурсів тощо. Більше того, правила, за якими функціонує шкільна освіта не передбачають якість як мету діяльності, а на її розбудову відсутні ресурси та, головне, бажання очільників».

Світлана Благодєтєлєва-Вовк, к.е.н, доцент, голова ради ГО ТРОН


      «Глибоко переконана, що застаріла система управління гальмує процеси розбудови системи забезпечення якості освіти на рівні школи.

     Читаю «Абетку», приміряю на тих суб’єктів, які діють сьогодні...

     Автономія(с.3)? Якщо її немає - немає сенсу говорити про об’єктивну оцінку якості навіть з найкрутішими критеріями та індикаторами.

      Сьогодні в управлінні освіти зосереджено все (гроші, тендери на закупівлю, кадрові питання…), вони говорять, що і як робити школам. І є готовність директорів шкіл сидіти далі нічого не змінюючи. На місцях усі взаємозалежні, тому один одного терплять.

      Порушення одного із названих принципів, на мою думку, унеможливлює дотримання всіх інших. Як бути в такій ситуації?

      Займаючись питаннями  моніторингу в системі освіти міста багато років, можу сказати, що розуміння і процедури, а головне, висновків, і що з ними робити в директорів  дуже поверхове. Директори делегували ці повноваження завучам, а ті видають нагору  «красиву картинку». Що робити?  Звичайно ж навчати. І ми знову повертаємося до проблеми кадрових  призначень і ходимо по колу (читай п.1).

     І поки ми будемо намагатися здійснювати реформу не руйнуючи стару систему управління - будемо тупцювати на місці.  Тому й хочеться  озвучити індіанську приказку: «Кінь здох - злізь»…»

Наталія Ласкова, методист з інформаційного забезпечення НМЦ управління освіти Енергодарської міської ради


      «Вважаю очевидним той факт, що відбувається гальмування розвитку шкіл в цілому та учителів зокрема системою управління школою. Безліч звітів, планів та іншої документації за ЧІТКО визначеними шаблонами краде ресурси, час та мотивацію до творчості педагогів. Це є безглуздям, бо, як правило, готується лише для перевірки і аж ніяк не для себе, або забезпечення якості освіти.

     Єдина мета звітування та планування сьогодні, на мою думку, щоб було, тобто для  «галочки»».

Олена Воєділова,  доцент кафедри педагогіки, психології та методики фізичного виховання у Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка


      «Побудова внутрішкільних систем забезпечення якості та формування нової культури якості шкільної освіти в умовах збереження застарілої системи управління  не можлива принципово, адже стара система буде намагатися використовувати нові підходи у зрозумілому їй руслі - формальному впровадженню, гонитві за кількісними показниками.

     Без часового лагу (1-3-5 років) та відповідної підготовки, як вчителів, так і управлінців, будь-які критерії забезпечення якості стануть інструментом маніпуляцій, тиску та зведення рахунків.

     Самооцінювання має бути мотиваційним та сприяти саморозвитку. Для того, що самооцінювання дійсно працювало, як інструмент розвитку та партнерства, а не впливу/покарання, треба під кожен критерій запропонувати шляхи його досягнення. Ми таке бачили в Польщі - школа разом із Методичним центром (наші ІППО+ДСЯО) роблять оцінювання ситуації та розробляють план розвитку. Цей методцентр не є «наглядачем», а працює із школою, як партнер, на виконання розробленого плану та разом із школою відповідає за результат. Нема ніякого аудиту, є робочий процес».

Алевтина Седоченко

     «Стара система управління застрягла в паперах, нова ж шукає дієвості. Формування нової культури якості шкільної освіти - це перш за все баланс всіх змістових ліній, щоб ані дитину, ані вчителя, ані батьків не штормило від тих документів, які вимагають постійних звітів у різні структури.

     Сьогоднішня тенденція в освіті, яка спрямована на переучування вчителів відповідно до потреб НУШ не є ефективною і мало результативною. Доцільніше б було підготувати нове покоління вчителів.

     В епоху цифрових технологій масштаб сприйняття інформації став набагато більший, а от вчителю, а тим більш управлінцю, який звик до іншого способу життя перелаштуватися або ж швидко навчитися складно. Вони наче і стараються, але ресурсу-енергії не вистачає».

Василь Ковальчук, доктор педагогічних наук, професор

      «Я не вважаю систему управляння закладом освіти аж занадто застарілою. Є напрямки, які потребують перегляду, але в цілому в адміністрації школи, органів самоврядування достатньо повноважень для управління закладом освіти в умовах автономності. Проблеми скоріше у незнанні законодавства, недосконалості нормативної бази, пасивності учасників освітнього процесу, відсутності досвіду тощо.

     Думаю, з часом сформується культура проведення самоаналізу діяльності закладу, а процес зовнішнього оцінювання буде сприйматись безболісно. Головне, щоб оцінювання та самооцінювання було спрямоване на пошук та надання рекомендацій щодо шляхів розвитку школи, а не стало інструментом впливу на «не форматних» керівників».

Надія Кравченко, Директор навчально-виховного об'єднання №6 Кропивницький

      «Я молодий директор (35 років) з солідним директорським стажем (6 років), та серйозно про проблему якості роботи школи замислився лише цього літа. Підштовхнули мене до цього три речі. Перша - книжка Аманди Ріплі «Розумники». Друга - позиція управління освіти, яке єдиним критерієм для атестації педагогічних кадрів розглядає результати ЗНО.

     Та головною є третя причина - вчителі. Будь-яка оцінка їхньої роботи, на мою думку, без опори на певні критерії оцінювання виглядає суб`єктивною.

     Про нинішню систему управління освітою найбільш красномовно говорить той факт, що я пропрацював 6 років, перш ніж замислився над такою важливою проблемою!

     На курсах облІППО, колегіях УО та інших заходах я не отримував допомоги (консультації тощо) із проблем оцінювання якості роботи школи. Зараз маю лише файли Віктора Громового, які записав минулою весною на Едкемпі у Костянтинівці та «Абетку директора» від МОН».

Вячеслав Гипич, директор у Краматорская ОШ №9

                                                        
      «У контексті проблеми якості української освіти є ТРИ головних, а головне дієвих, важелі:

  • відповідальність (посадою) керівника закладу,
  • відповідальність (рівнем оплати) педагогів закладу,
  • відповідальність (здав/не здав) учнів/студентів закладу.

     Поки у нас таке управління освітою, що на це (відповідальність) у вищій державній владі досі закривали очі, бо вона сама уникала відповідальності з питань фінансування та кадрової політики».

Володимир Бєлий


2. Яким має бути сучасний інструментарій для самооцінювання з метою розвитку?

     «Запровадження менеджменту якості передбачає зміщення акцентів із зовнішнього управління (контролю) на внутрішнє управління (самоконтроль).

     Об'єктами самоконтролю є освітнє середовище і освітній процес (застосовується моніторинг — системний, постійний, науково-обґрунтований та стандартизований (критерії, індикатори, процедури тощо) контроль і внутрішня система забезпечення якості освіти (застосовується внутрішній аудит)».

Іван Осадчий, доктор педагогічних наук

     «Ми маємо прототипи таких інструментів:
        - онлайн експрес-оцінювання за сукупністю параметрів (вимог, критеріїв, індикаторів тощо)
        - комплексний аналіз сильних і слабких сторін закладу освіти і планування заходів з удосконалення школи.

     Ці системи «інваріантні» до набору показників - це як в Exel - можемо «заливати» шаблони і далі працювати з ними».

Володимир Пономаренко, розробник онлайн системи «Експрес оцінювання рівня безпеки і комфорту закладу освіти».

     «Безсумнівно, що мають бути поєднані накопичення кількісної інформації про діяльність школи з наступною валідною інтерпретацією ( і тут варто давати завдання для розробки відповідних інструментів соціологам), так і безпосереднє спостереження  на основі чітких інструкцій. Усі інструменти (само)оцінювання мають викликати довіру і бути придатними для використання у будь-якій школі. Тобто, слід запропоновати такі інструменти оцінювання, які в комплексному використанні здатні показати перспективу розвитку школи та можуть допомогти обрати шлях до успіху.

     Окрема тема – використання результатів оцінки. З’ясували, що щось добре, щось не надто – і що? Оскільки горизонт планування у нас дуже вузький, майже всі зміни відбуваються з коліс, і ніхто не знає, що буде завтра, тобто наступного навчального року, то й робота з результатами (само)оцінювання виглядає марною працею.
Також варто продумати, що робити з тими результатами, з якими не погодяться ті чи інші суб’єкти освітнього процесу. Тому (само)оцінювання, окрім якісних інструментів збору інформації повинно мати чітку процедуру  застосування.

     Зрештою, ідея ж не нова. Є ж купа списаних аркушів паперу про моніторинг якості  навчання і виховання як у вигляді окремих статей, так і дисертацій. Але щось «не працює». Можливо, причина в тому, що реального суспільного запиту на знання справжнього стану справ немає. Або ті люди, які знають про глибину кризи, не готові оприлюднити дані, бо тоді виявиться, що країна не має ресурсів для кардинального, але головне – системного виправлення ситуації».

Ірина Костюк, методистка Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти


      «Сучасний інструментарій, форми і методи оцінювання, критерії оцінювання ВСЗЯО мають акцентувати основну увагу в процесі внутрішньої перевірки на результати навчально-виховної діяльності ЗЗСО - чітко сформульовані, зрозумілі для ознайомлення на сайті школи  на окремій сторінці  ВСЗЯО. Інформація по показниках має бути абсолютно прозора, у вільному доступі для будь-кого, і має періодично оновлюватися. Зворотній зв’язок забезпечують самі учні, їх батьки, випускники школи, громадські організації, які обов’язково розмістять власні відгуки про внутрішній стан справ на сторонніх ресурсах. Тому сфальсифікувати результати самооцінювання буде неможливо. Зовнішній інституційний аудит має неодмінно брати за основу для власної діяльності результати саме ВСЗЯО».

Яніна Василенко, методист ДОУ «Навчально-методичний центр з  питань якості освіти»

     «У сучасному закладі освіти варто оцінювати не тільки роботу учня, а й педагога. Педагог має оцінювати й свою роботу, коригувати траєкторію навчання, вміти гнучко реагувати на різні ситуації, по-різному організовувати уроки, вибудувати індивідуальну освітню траєкторію кожної дитини тощо.

     Для цього з початкової школи необхідно проводити формувальне оцінювання та здійснювати його у процесі навчання. Таке оцінювання необхідне для того, щоб з’ясувати, чи успішно учні діють під час навчання, а також дає змогу визначити, як надалі будувати навчання в подальшому. Саме формувальне оцінювання має показати учням, наскільки зросли їхні знання та вміння, як захопливо пізнавати нове, як знання та вміння можуть знадобитися в житті».

Ірина Стеценко, науковий співробітник Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, м. Київ

     «Іноді батьки використовують дуже простий, але ефективний інструментарій оцінювання нашої роботи. Я ніколи не забуду маму, яка не віддала до нас свою дитину у 1-й клас, а згодилась її возити у інше селище. Коли я її запитала про причину, вона просто відповіла: "Я зайшла до вас у школу і постояла під час уроку під двома кабінетами вчительок, які мали набрати перші класи на наступний рік. Почувши, як вони ведуть урок, я зрозуміла, що не хочу віддавати свого сина до жодної з них." Я не допитувалася далі "чому", бо сама знала мінуси кожної з майбутніх класоводів».

Олена Боярчук, завідуюча методичним кабінетом відділу освіти Бородянської селищної ради.

     «Як головний інструмент пропонується опитування, але він не завжди працює. Як показав плачевний досвід Чехії, де за створення опитування тут береться кожний, хто вміє читати/писати і рахувати до десяти. Такі люди беруть клаптик паперу, кидають туди 10 банальних питань, біля питань луплять шкалу від 1 до 10 - і впевнені, що вони створили опитування.

     Я пам'ятаю, як на 4 і 5 курсах (1990/1991) на парах з педагогіки ми вчились створювати опитування з нуля - від поставлення мети, спостерігання середовища, вивчення властивостей середовища (об'єкт опитування, суб'єкт опитування), оцінка можливостей вплинути на умови внутрі середовища, правила анкетування (коли одне і те саме питання завуальовано формулюється трьома-чотирьома різними якби непов'язаними питаннями тощо).

     Ключові опитування тепер можна поширювати через різні платформи, наприклад, через Гугл-формс. Нічого такого в старих підручниках і не могло бути. Але в тих підручниках закладено фундамент, який до сих пір, я вважаю, є непохитним».

Štěpán Bunda, Malostranské gymnázium

     «Самооцінювання ні в якому разі не є контролем, а ключовим елементом створення сильної та ефективної позиції школи.

      Самооцінювання є першим кроком до створення плану розвитку школи.

     В Україні уже є напрацьований досвід міжнародного проєкту «Школа, як осередок розвитку громади», розроблено «Стандарти громадсько-активної школи» з чіткою технологією само оцінювання, які можна взяти за основу.

     У будь-якому оцінюванні завжди беруться до уваги видимі результати діяльності вчителя, школи і часто нівелюються не видимі. Результати освіти вони завжди віддалені в часі, тому доречно було б  узяти до уваги і цей аспект при визначенні критеріїв та індикаторів оцінювання.

      На думку багатьох вчителів, сучасним інструментарієм само оцінювання з метою розвитку закладу, мабуть є допоки не скасували оцінки, олімпіади, МАН, особливо цінним для дітей є проєкти, вони не мають місць, проте там інший інструмент для розвитку - схвалення, визнання. Чудовим є шкільний каталог знакових або відомих випускників. Мотив автором для вчителів для розвитку є здорова конкуренція, щодо модернізації форм роботи із дітьми, методики подачі матеріалу, участь у житті школи».

Василь Ковальчук, доктор педагогічних наук, професор

     «Сучасний інструментарій оцінювання та забезпечення якості я розподіляю на 4 рівні: рівень наслідків, рівень результатів, рівень процесів та рівень передумов.

     А. Рівень наслідків — це коли ми контролюємо та покращуємо якість на основі даних про наслідки роботи школи.

     Наприклад, відслідковуємо показники вступу чи професійної успішності випускників, орієнтуємось на скарги чи опитування рівня задоволення (NPS) родин, орієнтуємось на опитування викладачів (eNPS) чи учнів. У разі, якщо наслідки є незадовільними проводимо аудит результатів, процесів і передумов.

     В. Рівень результатів — це коли ми забезпечуємо якість на основі даних про навчальні результати.

     Наприклад, відслідковуємо результати учнів на основі  внутрішньої системи оцінювання і зовнішньої: олімпіади, конкурси проєктів, визнання робіт чи досягнень учнів сторонніми організаціями, в тому числі міжнародними. ЗНО один з таких механізмів. Важливо, щоб він не був єдиним. Якщо результати незадовільні, проводимо аудит процесів і передумов.

     С. Рівень процесів — це коли ми забезпечуємо високу якість через правильно побудовані навчальні та адміністративні процеси.

     Наприклад, якщо в школі некоректно налаштовано процес оцінювання успішності учнів або оцінювання є необ’єктивним, неінформативним, не стимулюючим, то сподіватись на високі навчальні результати не варто. Якщо школа не передбачає процеси залучення позитивної уваги родин до навчання дітей, то навчальні результати будуть нижчими.

     D. Рівень передумов — це коли ми забезпечуємо якість, впливаючи на передумови.

     Наприклад, ефективна система добору і стимулювання перших осіб школи та викладачів є важливою передумовою, щоб отримати якісну школу. Наявність достатнього фінансування школи також є важливою передумовою для забезпечення якості».

Богдан Олександрук, засновник мережі шкіл ThinkGlobal

     «На мою думку, більшість українських педагогів та шкіл до цих пір живе досвідом минулих років, який підказує їм, що будь-які нововведення потрібні для когось або ж для звітування. Прикладом цього може бути введення інституційного аудиту та формування внутрішкільної системи забезпечення якості освіти, які мають прийти на зміну атестації освітніх закладів та підготовці такого документу як самоаналіз. Місія формування нової культури якості шкільної освіти може бути можливою лише у випадку, коли в педагогічній спільності буде сформовано розуміння того, що освітній заклад – це організація, яка навчається, дає своїм членам можливість особистого розвитку, відкрита на нові ідеї і тренди, може пристосовуватися до умов функціонування, що змінюються, а також постійно перевіряє досвід, відкрита на зворотну інформацію і вчиться на помилках. Процеси самооцінювання не повинні бути формальністю, а мають дати відповіді на проблемні місця в роботі освітніх закладів та стати основною для майбутніх змін на краще.

     Вартим уваги для проведення самооцінювання може стати механізм онлайн-анкетування з допомогою використання google-форм, а також мобільних додатків Mentimeter або ж Poll Everywhere. В google-формах легко організувати опрацювання даних анкетування та їх візуальне представлення.

     Також мені здається, що в існуючих індикаторах не  досить явно описано ситуацію з врахуванням вибору учасниками освітнього процесу варіативної складової освітньої програми, гурткових занять, а також залучення учнів до формування планів роботи освітнього закладу».

Сергій Пазюк, експерт освітньої секторальної платформи асоціації ОТГ України

     «Ще раз би хотів би підняти питання визначення критеріїв та індикаторів оцінювання роботи школи у контексті особливостей учнівського контингенту. Одна й та сама школа, одні й ті самі учителі, одні й ті самі індикатори оцінювання роботи, можуть дати суттєві розбіжності навіть в паралельних класах. Все згадую десь на форумах допис вчительки із Закарпаття, яка працює в класі де 75% дітей ромської національності(там саме залучення цих дітей до школи вже неабияке досягнення). От і відповідь - чи спрацюють і чи потрібні уніфіковані єдині для всіх шкіл критерії та індикатори (само)оцінювання?»

Володимир Глущук, Центр освітніх комунікацій. м. Подільськ, Одеська область

     «Такий інструментарій має базуватися на застосуванні формалізованих процедур цілепокладання-ціледосягання, тобто сукупності стратегічного, тактичного та операційного менеджменту. При цьому на рівні стратегічного має встановлюватися місія, візія і стратегія розвитку закладу. На рівні тактичного ця стратегія підлягає декомпозиції на поточні завдання із визначенням відповідальних, обсягу і джерел ресурсів для їх реалізації. А на операційному рівні безпосередньо втілюються плани з можливістю коректувати перебіг подій. На кожному із рівнів мають бути вбудовані виконання аналітичних та контрольних процедур. Але головна проблема полягає у тому, що в ініціаторів та виконавців відсутнє розуміння необхідності рефлексії, оскільки рефлексія мало практикується у межах української культури. Тому не варто очікувати від шкіл розбудову системи самооцінювання на основі сучасного інструментарію. Навіть популяризатори цього підходу навряд чи готові до систематичної роботи у цьому напрямі.

     Тож, спочатку має сформуватися шляхом просвітництва потреба у практиці (само)оцінювання та розуміння корисності такого підходу».

Світлана Благодєтєлєва-Вовк, к.е.н, доцент, голова ради ГО ТРОН


 
3. Чи потрібні уніфіковані єдині для всіх шкіл критерії та індикатори (само)оцінювання?

     «Єдині уніфіковані критерії (індикатори) самооцінювання для всіх шкіл не потрібні. Більше того, для  оцінювання різних окремих взаємоузгоджених освітніх процесів різних рівнів застосовуються різні(!) інструменти. Крім того, відповідно до ідеології менеджменту якості,  ці інструменти постійно (!) мають поліпшуватися, тобто, за визначенням, є такими, що постійно змінюються.

     Заклад освіти має навчитися (ми в XXI ст.) самостійно створювати/обирати інструменти самоконтролю (моніторингу і внутрішнього аудиту)».

Іван Осадчий, доктор педагогічних наук

     «Уніфіковане «ядро» базових показників, на мою думку, має бути обов`язково, але ми залишаємо у своєму інструменті і можливість налаштовувати систему показників».

Володимир Пономаренко, розробник онлайн системи «Експрес оцінювання рівня безпеки і комфорту закладу освіти».

     «Качество (в том числе - образования) - это соответствие результата заявленным критериям (параметрам). Сами же эти критерии / параметры напрямую вытекают из целей, которые ставит себе человек или организация.

      Если цель школы - подготовить всех к сдаче ЗНО, и выпускники получили приемлемые результаты - школа дает качественное образование ИСХОДЯ ИЗ ЭТОЙ ЦЕЛИ.

     Но стоит поменять в формулировке цели аббревиатуру ЗНО на PISA - скорее всего, украинские выпускники покажут плохие результаты в этом тесте, а значит ТА ЖЕ САМАЯ школа дает «некачественное» образование.

     Кто ставит цели - тот и должен бороться за их достижение. Если цели ставит МОН - пусть он и спускает целевые показатели для школ со всеми побочными эффектами «окозамилювання» (как, собственно, это до сих пор и работало).

     Если цели должны ставить школы САМИ ДЛЯ СЕБЯ - к чему тут МОН с его ЗНО, программами, абетками и стандартными процедурами оценки качества?

     Мы («Афины») сами определяем свои стандарты качества, объясняя при этом родителям, почему навыки критического мышления и работы в команде в условиях неопределенности куда важнее для наших детей, чем балл ЗНО. Кто с нами согласен, продолжает учить своих детей у нас, кто не согласен - ведет их в другие школы. При этом никакие «вказівки» МОНа нам не нужны. Если мы не будем давать качественного образования (исходя из целей, декларированных нами РОДИТЕЛЯМ), мы разоримся и прекратим свое существование».

Олексій Греков, засновник Школи «Афіни»

     «Перелік критеріїв, як чек-лист, має бути. Але, не треба його робити єдиним для всіх шкіл, бо в кожній школі різні умови та завдання. Якщо ж всіх зобов‘язати досягати тих чи інших критеріїв та індикаторів(само)оцінювання, буде показуха. Ми це вже проходили».

Алевтина Седоченко

     «Шаблону не може бути. Кожна школа розвивається по-своєму, тому що кожен заклад освіти має свою визначену структуру, свій колектив, різні погляди адміністрації та потреби учнів. Мають звичайно бути певні критерії, які висуває держава до школи, але їх не має бути не багато. Аби мати результат не потрібно себе ні з ким порівнювати. Як на мене то ключове, що заважає розвиватися індивідуально, створювати свою власну систему якості школи це гонитва за порівняннями та рейтингами».

Василь Ковальчук, доктор педагогічних наук, професор

     «Побудова системи забезпечення якості освіти — це тривалий процес. Важливо, щоб він принаймні перші 5-7 років залишався пластичним процесом, а не спустився згори до низу, як завершена система критеріїв якості. Спершу оцінювання якості має бути суто індикативним, експериментальним, а показники якості поки не повинні мати жодних наслідків для адміністрації шкіл чи фінансування».

Богдан Олександрук, засновник мережі шкіл ThinkGlobal

     «На мою думку, можуть бути уніфіковані критерії для всіх закладів освіти за такими напрямами, як безпечне середовище, виконання державного стандарту, виконання освітніх програм, відповідність освітньої діяльності до типу закладу. Але є певні умови, за яких заклад не може виконати зобов’язання (наприклад, недостатнє фінансування, відсутність кваліфікованих кадрів)і це потрібно врахувати. Безперечно, до оцінювання мають бути залучені всі учасники освітнього процесу. Напрями оцінювання, критерії та індикатори запропоновані у додатку до Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти досить прийнятні.

     Потрібно уважно переглянути методи збору інформації, саме тут є «слабке місце». Проводячи опитування, необхідно вірно визначити референтну групу (батьки, деякі учні та педагоги не знають, не пам’ятають, не цікавляться про діяльність закладу), заходи в документації можуть бути прописані, але не проведені або проведені формально тощо».

Надія Кравченко, Директор у Навчально-виховне об'єднання №6 Кропивницький

     «Уніфіковані критерії та індикатори оцінювання породжують уніфіковані заклади освіти та шаблонно заповнену документацію. Звісно, це не відображає унікальності кожної школи або вбиває її, програмуючи на відповідність шаблону».

Олена Воєділова,  доцент кафедри педагогіки, психології та методики фізичного виховання у Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка

     «Гадаю, що при розбудові системи (систем) забезпечення якості освіти варто відмовитися від якихось уніфікованих вимог (підходів) взагалі. Кожен заклад освіти повинен мати право як пропонувати власні підходи, так і розраховувати на допомогу ззовні. Зовнішня допомога, звісно, не означає процес уніфікації. Аудиторами оцінюватися мають процедури, що використовуються. Проблема адекватного  визначення індикаторів лежить у площині розуміння (чи нерозуміння) природи системи забезпечення якості освіти. Мова не йде про оцінювання певних статичних параметрів, яких потрібно досягти. Останній підхід є безперспективним».

Юрій Федорченко, кандидат філософських наук, незалежний освітній аналітик-консультант

4. Чи потрібен буде «детектор брехні» та довідник Стеля для визначення показників, запропонованих індикаторів якості вітчизняної шкільної освіти?!

     «На жаль і «детектор брехні» та довідник Стеля будуть вкрай потрібними, адже автори Абетки не лише штовхають на цей шлях педагогічну спільноту, а й самі вчинили неприпустиме (от тобі і доброчесність!): спотворили ЗУ «Про освіту». Зокрема, на с.5 Абетки  зазначається: «Закон України «Про освіту» (частина 3 статті 41) визначає, що внутрішня система забезпечення якості освіти має такі (!) основні (!) складові (!): ...». Насправді в ЗУ «Про освіту» зазначено: «Система забезпечення якості в закладах освіти (внутрішня система забезпечення якості) може (!) включати (!): ...».

     І нічого більше, адже вимоги до систем управління якістю вже визначено національними стандартами в сфері управління якістю! А там мова йде про зовсім іншу структуру  систем управління якістю,— таку як у всі інших галузях у всьому світі!

     Більше того, тепер вже всі «співавтори» Абетки  свою «правоту» намагаються додатково «узаконити»  ще й новою редакцією положення про інституційний аудит.

     Такого «шулерства» в масштабах країни ще не було! Усю вітчизняну освіту   заводять в «глухий кут» на роки!

     Хто буде нести відповідальність?

     Може науковці і експерти, які  зараз чомусь «набрали в рот води»?»

Іван Осадчий, доктор педагогічних наук

     «Важливим є також питання про спрямованість оцінювання. Переважно, згідно з документом, оцінюватиметься процес, а не результати діяльності колективу закладу. Напевно, слід уточнити і поглибити у тексті документа, аби можна було об’єктивно і неупереджено вивчати та оцінювати результати діяльності усіх учасників освітнього процесу».

Олександр Жосан, м. Кропивницький

     «На мою думку, запропоновані показники не є такими, що вимірюють якість освіти. Це про створення умов для надання якісної освіти та реалізації концепцій, стандартів тощо. Ми підміняємо поняття, а від того, і намагаємося «впихнуть невпихуемое». У мене також немає конкретної відповіді, вважаю, що потрібна дискусія на цю тему. При чому, нефахова (не серед освітян, бо ми знов будемо мати те, що маємо). А серед усіх, як мінімум, стейкхолдерів освіти (батьки, учні, ВНЗ, роботодавці ...) + психологи. В освітян переважає трохи спотворене відчуття результативності, яке не відповідає тим параметрам, які вимагає життя».

Алевтина Седоченко

     «Боюсь, що тут ми можемо не вийти із «зачарованого кола», якщо ключовими підходами не стануть довіра, професіоналізм розробників інструментарію та незалежність експертів».

Ірина Костюк, методистка Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

     «Репутацію навчального закладу створюють такі зовнішні фактори як: відгуки  про ЗЗСО в засобах масової інформації, коментарі на вільних просторах Інтернету та, навіть, «сарафанне радіо». Саме ці фактори зараз виконують функції «детектора брехні».

      Звісно, будь-які документи з оцінювання якості освіти треба створювати так, щоб не було ні  потреби, ні реальної можливості користуватися довідником Стеля».

Яніна Василенко, методист ДОУ «Навчально-методичний центр з питань якості освіти»

     «З огляду на запропонований документ, однозначно без довідника Стеля не обійтись. Та і традицію «прикрашання» дійсності ніхто не скасовував».

Василь Ковальчук, доктор педагогічних наук, професор

     «Думаю, що ми є свідками, а хтось і учасником творення сучасного довідника  «Стеля» у сфері показників та індикаторів якості вітчизняної освіти. Просто не уявляю, як освітній процес можна «загнати» в ті індикатори, показники, характеристики, параметри, ознаки. Давайте, панове, повернемося до «баранів» і візьмемося за зміст освіти, а тоді дійде черга і до якісних показників».

Віктор Мисан, кандидат педагогічних наук, заступник директора з навчальної роботи Комунального закладу "Рівненський обласний науковий ліцей-інтернат ІІ-ІІІ ступенів" Рівненської обласної ради.

     «У найближчі роки детектор все ж потрібен, бо схильність до замилювання очей красивими звітами швидко не викорінити. Але в здоровому глузді керівник закладу все ж зацікавлений в об'єктивній оцінці».

Олена Воєділова,  доцент кафедри педагогіки, психології та методики фізичного виховання у Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка

     «Після розгляду посібника «Абетка для директора: Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти», у мене виникає питання: чому в такому важливому документі один рецензент?  Їх повинно бути значно більше, як науковців так і практиків. Такі рекомендації мали б проходити експертне оцінювання декількома експертами на незалежній один від одного основі.

     Щодо змісту посібника, то складається враження міксу наукових і методичних джерел різної якості, який потребує серйозного доопрацювання.

     Звісно, керівників закладів освіти треба готувати і до його використання, бо розуміння оприлюднених у посібнику положень  може бути діаметрально протилежним».

Вадим Лунячек, доктор педагогічних наук, завідувач кафедри креативної педагогіки і інтелектуальної власності УІПА

 

Висновки та рекомендації:

1.   Оприлюднені документи (методичні рекомендації «Внутрішня система забезпечення якості освіти: Абетка для директора» та  проєкт наказу «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17») не відповідають сучасному баченню системи забезпечення якості освіти та дискредитують саму ідею здійснення інституційного аудиту.

     Зміст «Абетки» та проєкту наказу суперечать засадам Total Quality Management (управлінський підхід у сфері забезпечення якості, загальновизнаного провідними науковцями і успішними практиками в усьому світі) та унормованого Міжнародними стандартами ISO.

      Замість того, щоб запропонувати нове бачення та сучасний інструментарій, які б робили непотрібними численні інструкції та застарілі практики «перевірок», в рекомендаціях ретельно зібрано пострадянсько-іспекторську «нормативну базу».

     Це може призвести до того, що «за завісою» нових слів будуть «законсервовані» традиційні пострадянські практики визначення «ефективності» роботи школи, які базуються на невалідних джерелах інформації (довідник Стеля). Все це призводять до звітоманії та «паперового колапсу».

     Наприклад, є пункти, які передбачають збереження старої радянської практики перевірки паперів (пункт 3.1.1.2. передбачаєтакий напрямок аналізу як «відповідність записів у класних журналах, календарно-тематичному плануванню та/або наявність обґрунтування невідповідності»).

      Інші пункти мають формулювання на кшталт, «частка педагогічних працівників, які інформують здобувачів освіти про правила дотримання академічної доброчесності» (3.4.2.1.), які за неможливості використати «детектор брехні», по суті, націлюють на використання довідника Стеля. А це означає відверту профанацію самої ідеї здійснення інституційного аудиту.
 
2.   Учасники дискусії прийшли до висновку, що тільки нова система управління може формувати нову культуру якості шкільної освіти.Якщо ж ми досі не спромоглись вийти із парадигми надлишкового управління закладом загальної середньої освіти, не може «йти мова» про проектування внутрішкільних систем забезпечення якості освіти та плекання культури якості.

     Запропонована система оцінювання є дуже громіздкою. Якщо врахувати те, що поза «фокусом» нашого обговорення залишилися ще близько 20 форм оцінювання, анкет, питань для інтерв’ю, форм звітів, висновків і рекомендацій (затверджений Мінюстом уніфікований акт за результатами інституційного аудиту має обсяг -47 сторінок!), є загроза перетворення інституційного аудиту в бюрократичну формальність.

3.   Учасники обговорення вказали на «вади» запропонованих рекомендацій (нечитабельність, обсяг матеріалу – 240 сторінок,  «совєтсько-інспекторський стиль» викладу матеріалу тощо), які унеможливлюють його ефективне практичне застосування.

     Очевидним стає те, що слід припинити практику доручення важливих справ не фахівцям.Є наука (не лише педагогічна), яка має бути «продуктивною силою», а також є практики в сфері менеджменту освіти. Ці дві складові мають значні  напрацювання у сфері управління якістю. Виходячи з цього можемо сказати, що існують також прогресивні управлінці та експерти, які багато років займались менеджментом якості на рівні школи. Отже, об’єднаними зусиллями колективу професіоналів (за 3-6 місяців) можна створити механізм, який «запрацює».

4.   В наявному дефіциті вітчизняного освітнього простору культури якості та відсутності елементарних знань щодо управління якістю, слід негайно розробити навчальні програми з питань управління/забезпечення якості та, до кінця поточного навчального року, організовувати широкомасштабне навчання тисяч людей. Звісно,  в першу чергу потрібно навчати тих, хто має мотивацію до опанування менеджменту якості освіти та освітньої діяльності.

Якими мають бути критерії та індикатори оцінювання роботи школи в умовах переходу від контролю якості до забезпечення якості та переорієнтації на становлення культури якості?

   Портал «Освітня політика» спільно з Державною освітньою установою «Навчально-методичний центр з питань якості освіти» продовжує проведення серії віртуальних «круглих столів», під час яких обговорюються актуальні проблеми розвитку вітчизняної освіти.

      Тему наступного круглого столу «Якими мають бути критерії та індикатори оцінювання роботи школи в умовах переходу якості до забезпечення якості та переорієнтації на становлення культури якості?» визначено з урахуванням того, що на Всеукраїнській Серпневій конференції Голова Державної служби якості освіти України представив рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі середньої освіти «Внутрішня система забезпечення якості освіти: Абетка для директора», яку підготували три автора (Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О.) в рамках проєкту «Розроблення системи забезпечення якості для шкільної освіти» за фінансової підтримки проекту «Експертна підтримка врядування та економічного розвитку» (EDGE).

      Зараз Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт наказу «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17». В якому будуть закріплені напрацювання учасників цього грантового проєкту.

      Див. повний текст проєкт наказу «Про внесення змін у додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 09 січня 2019 року № 17» тут.

     Передбачається доповнення системи оцінювання діяльності закладу загальної середньої освіти, що відбуватиметься під час проведення інституційного аудиту їхньою розробкою «Критерії, індикатори оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти» у якій визначаються:

• напрями оцінювання;

• вимоги/правила організації освітніх і управлінських процесів закладу освіти та внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

• критерії оцінювання;

• індикатори оцінювання;

• методи збору інформації. Зазначається, що ці критерії та індикатори оцінювання були апробовані на базі 12 закладів загальної середньої освіти і за результатами апробації проєкт доопрацьовали разом із представниками закладів освіти та громадськості.

     Утім, залишається багато проблемних та дискусійних питань. Тож, пропонуємо обговорити наступне:

1. Побудова внутрішкільних систем забезпечення якості та формування нової культури якості шкільної освіти в умовах збереження застарілої системи управління: місія можлива?!

2. Яким має бути сучасний інструментарій для самооцінювання з метою розвитку?

3. Чи потрібні уніфіковані єдині для всіх шкіл критерії та індикатори (само)оцінювання?

4. Чи потрібен буде «детектор брехні» та довідник Стеля для визначення показників, запропонованих індикаторів якості вітчизняної шкільної освіти?!

      Ці та інші питання ми готові обговорити за круглим столом.

      Круглий стіл проводиться в дистанційній формі.

      У текстовій формі матеріали обговорюватимуться на нашому порталі в коментарях до цього оголошення та соціальній мережі Facebook:

https://www.facebook.com/hromovyy.viktor

https://www.facebook.com/groups/163082733885643/?epa=SEARCH¬¬¬_BOX

      Приймаються статті, замітки, експертні виcновки, коментарі та інші аналітичні матеріали (в електронному вигляді) до 15 вересня 2019 року.

Критерії

                                               

      КРИТЕРІЇ ЕКСПЕРТИЗИ ШКІЛЬНИХ

    ПІДРУЧНИКІВ

 

  1.Сприйняття підручника

 

1.1.Чи є привабливим зовнішній вигляд підручника?

1.2. Чи відображає оформлення обкладинки зміст підручника?

1.3. Чи відповідає зовнішнє оформлення підручника віковим особливостям учнів?

1.4. Чи можна вважати зовнішнє оформлення підручника сучасним, а не архаїчним?

1.5. Чи можна стверджувати, що зовнішній вигляд підручника мотивує учня до роботи із ним?

1.6. Чи забезпечує поліграфічне виконання підручника його позитивне сприйняття учнем?

1.7. Чи забезпечує обраний варіант верстки підручника його позитивне сприйняття учнем? 

1.8. Чи є, в цілому, обраний дизайн підручника цікавим, логічним, доцільним і таким, що забезпечує його позитивне сприйняття учнем?

1.9. Чи є запропонована  структура підручника, його поділ на розділи та змістові частини дидактично виправданими  та доцільними?

1.10. Чи забезпечений логічний та змістовий зв'язок між окремими структурними частинами  підручника?

1.11. Чи забезпечений баланс у інформаційному наповненні між різними структурними частинами підручника?

1.12. Чи відображає зміст підручника його структуру?

1.10. Чи легко і зручно користуватися змістом підручника?

1.11. Чи формують передмова/вступне слово автора/ звернення до учнів  (якщо вони є) загальне позитивне уявлення про підручник та позитивну мотивацію до користування ним?

1.12. . Чи можна стверджувати, що авторське резюме (якщо воно є) виконує мотиваційну роль в контексті формування зацікавленості у вивченні предмета в майбутньому?

1.13. Чи наведені в підручнику  посилання на додаткові джерела інформації, що їх можуть використовувати учні та вчителі для отримання додаткової інформації?

1.14. Чи можна стверджувати, що в підручнику є достатня кількість різноманітних (за видами), якісних за виконанням, відповідних віковим і психолдогічним особливостям учнів ілюстрацій?

1.15. Чи можна стверджувати, що верстка та розміщення ілюстрацій, розміщених  в підручнику, впливають на його позитивне сприйняття?

1.16. Чи у  достатньому  обсязі в підручнику представлений апарат орієнтування, який спрощує роботу з підручником?

 

 

 2.Науковий зміст підручника

 

2.1. Чи відповідає науковий зміст підручника вимогам Державного стандарту освіти та відповідної навчальної програми?

2.2. Чи всі розділи навчальної програми з предмету розглянуті в підручнику?

2.3. Чи є науковий зміст підручника достатнім для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання та набуття компетентностей, передбачених для відповідної освітньої галузі  Державним стандартом та  навчальною програмою?

2.4. Чи не містить підручник надмірних обсягів зайвої інформації, використання якої під час роботи з ним, може зумовити перевантаження учнів?

2.5. Чи відповідає науковий зміст підручника віковим  та психологічним особливостям учнів?

2.6. Чи подані у підручнику на рівні сучасних вимог ключові теорії, поняття, ідеї, факти, що відносяться до даної галузі знань?

2.7. Чи відображені у підручнику в доцільному обсязі різні точки зору щодо тлумачення ключових теорій, понять, ідей, фактів?

2.8.  Чи унеможливлює матеріал підручника виникнення та формування в учнів помилкових чи застарілих уявлень про ключові теорії, поняття, ідеї, факти?

2.9. Чи можна стверджувати, що   науковий зміст підручника цікавим, сучасним і таким, що стимулює інтерес до вивчення предмету?

2.10. Чи може підручник виконувати функцію  довідкового посібника, в  якому учень отримуватиме коротку, точну, доступну інформацію у певній галузі знань?

2.11. Чи закладена в текстовому та ілюстративному компонентах підручниках, у його оформленні можливість їхнього використання на формування української громадянської ідентичності,  патріотизму, любові і поваги до Батьківщини, українського народу, нації?

2.12. Чи наведені в підручнику факти застосування набутих знань у повсякденному житті людини, включаючи шкільне життя?

2.13. Чи забезпечується у науковому змісті підручника дотримання авторських прав?

 

                

 3.Функціональна спроможність підручника

 

3.1. Функції, що відносяться до учнів:

3.1.1. Чи в повному обсязі забезпечує підручник реалізацію  функції передачі знань?

3.1.2. Чи в повному обсязі забезпечує підручник реалізацію  функції розвитку здібностей і компетентностей?

3.1.3. Чи в повному обсязі забезпечує підручник реалізацію  функції закріплення знань?

3.1.4. Чи в повному обсязі забезпечує підручник реалізацію  функції оцінювання  знань?

3.1.5. Чи в повному обсязі забезпечує підручник реалізацію  функції інтеграції знань?

3.1.6. Чи в повному обсязі забезпечує підручник реалізацію  функції референції знань?

3.1.7. Чи передбачає підручник  різноманітні види навчальної діяльності?

3.1.8. Чи спрямовані види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику,  на розвиток когнітивних здібностей?

3.1.9.  Чи спрямовані види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, на уміння шукати інформацію?

3.1.10.  Чи спрямовані види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, на вміння відтворювати набуті знання?

3.1.11.  Чи спрямовані види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, на формування умінь самостійної роботи?

3.1.12.  Чи спрямовані види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, на розвиток умінь працювати в групі?

3.1.13.  Чи спрямовані види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, на розвиток творчих підходів до виконання завдань?

3.1.14.  Чи спрямовані види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, на розвиток креативного і критичного мислення?

3.1.15. Чи забезпечують види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, реалізацію різних таксономічних цілей навчання?

3.1.16.Чи є цікавими запропоновані в підручнику види навчальної діяльності?

3.1.17. Чи є види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, такими, що 70-80% учнів виконали б успішно?

3.1.18. Чи є види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, такими, що супроводжуються детальними інструкціями щодо виконання?

3.1.19. Чи є види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, орієнтованими на вирішення типових ситуацій?

3.1.20. Чи є види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, орієнтованими на вирішення нетипових ситуацій?

3.1.21. Чи є види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, достатньо забезпеченими для успішного виконання інформацією, що є в підручнику?

3.1.22. Чи є види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, такими, що потребують додаткової інформації для успішного виконання, крім тієї, що наведена в підручнику?

3.1.23. Чи є види навчальної діяльності, запропоновані в підручнику, такими, що впливають на формування навичок організації освітньої діяльності?

3.1.24. Чи надає підручник можливості для самостійного оцінювання учнями здобутих знань і набутих компетентностей?

3.1.25. Чи надає підручник можливості для колективного або групового оцінювання учнями здобутих знань і набутих компетентностей?

3.1.26. Чи надає підручник можливість учителю для конструктивного оцінювання здобутих знань і набутих компетентностей учнями?

3.1.27. Чи можна стверджувати, що ілюстрації, наведені в підручнику, у повній мірі сприяють реалізації його дидактичних цілей?

3.2. Функції, що відносяться до вчителів:

3.2.1. Чи надає підручник вчителю можливості й засоби для підвищення власного професіоналізму в процесі викладання й навчання?

3.2.2. Чи є підручник  джерелом нової наукової та загальної інформації для вчителя та чи спонукає його до пошуку такої інформації?

3.2.3. Чи створює підручник умови для використання вчителем різних технологій,  методів навчання, форм організації освітнього процесу?

3.2.4. Чи надає підручник можливість учителю більш ефективно аналізувати та оцінювати  результативність освітньої діяльності учнів?

3.2.5. Чи надає підручник можливість учителю виявляти та аналізувати помилки в освітній діяльності учнів, розробляти шляхи їхнього усунення?

3.2.6. Чи стимулює підручник вчителя до пошуку та впровадження педагогічних інновацій в освітній процес?

 

 4. Мова підручника

 4.1. Чи відповідає мова підручника віковим особливостям учнів?

 4.2. Чи можна стверджувати, що використана в підручнику лексика, є сучасною, зрозумілою,  цікавою учням?

 4.3. Чи передбачена в підручнику можливість роботи з новими словами?

 4.4. Чи відсутня надмірна захопленість іншомовними словами?

 4.5. Чи дотримано простоти сприйняття у викладі тексту, що прогнозує легкість читання і сприяє зацікавленості учня навчальним матеріалом?

 4.6. Чи дотримано у текстовому компоненті  підручника використання літературної норми мови?

 4.7. Чи відсутні  у тексті орфографічні помилки?

 4.8. Чи відсутні  у тексті граматичні помилки?

 4.9. Чи відсутні  у тексті синтаксичні помилки?

 4.10.Чи відсутні  у тексті пунктуаційні помилки?

 4.11. Чи відсутні  у тексті стилістичні помилки?

 

                       5.Антидискримінаційна експертиза

5.1. Чи відсутні у текстовому компоненті та ілюстраціях підручника факти дискримінації за расовою приналежністю,  кольором шкіри?

5.2. Чи відсутні у текстовому компоненті та ілюстраціях  підручника факти дискримінації щодо різних політичних переконань?

5.3. Чи відсутні у текстовому компоненті та ілюстраціях  підручника факти дискримінації  осіб із різними релігійними переконаннями?

5.4. Чи відсутні у текстовому компоненті та ілюстраціях  підручника факти дискримінації кількісної диспропорції осіб різних статей?

5.5. Чи відсутні у текстовому компоненті та ілюстраціях  підручника факти дискримінації осіб із різними формами інвалідності?

5.6. Чи відсутні у текстовому компоненті та ілюстраціях  підручника факти дискримінації осіб різного етнічного походження та громадянства?

5.7. Чи відсутні у текстовому компоненті та ілюстраціях  підручника факти дискримінації щодо різного соціального  походження?

5.8. Чи відсутні у текстовому компоненті та ілюстраціях  підручника факти дискримінації щодо різного сімейного стану та різних моделей побудови партнерських відносин?

5.9. Чи відсутні у текстовому компоненті та ілюстраціях  підручника факти дискримінації щодо різного майнового стану?

5.10. Чи відсутні у текстовому компоненті та ілюстраціях  підручника факти дискримінації щодо різного місця проживання?

5.11. Чи дають можливість текстовий матеріал та ілюстрації підручника  формувати в учнів полікультурну спрямованість (толерантне відношення до представників різних народів, національних та етнічних груп, культур, традицій і вірувань, здатності до міжнаціонального і міжконфесійного діалогу)?

5.12. Чи дають можливість текстовий матеріал та ілюстрації підручника формувати в учнів взаємоповагу?

5.13. Чи дають можливість текстовий матеріал та ілюстрації підручника навчати учнів солідарності?

5.14. Чи дають можливість текстовий матеріал та ілюстрації підручника формувати в учнів навички готовності до діалогу?

5.15. Чи дають можливість текстовий матеріал та ілюстрації підручника формувати в учнів уміння  виявляти різні точки зору?

5.16. Чи дають можливість текстовий матеріал та ілюстрації підручника формувати в учнів  розуміння потреб та можливостей інших людей?

5.17.  Чи  містять текстовий матеріал та ілюстрації підручника інформацію, що  спотворює зміст прав людини чи дає хибне уявлення про них?

 

                     

Положення про експертизу шкільних підручників

 ПРОЕКТ

ПОЛОЖЕННЯ

про експертизу підручників на паперових носіях

 

  1. Загальні положення

 

1.1. Це Положення розроблено відповідно до Конституції України, законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про авторське право та суміжні права», інших чинних нормативно-правових актів.

1.2. Це Положення визначає порядок проведення експертизи підручників на паперових носіях для закладів загальної середньої освіти (далі - Експертиза).

1.3. Організацію проведення експертизи здійснює Державна освітня установа «Навчально-методичний центр з питань якості освіти» (далі - Центр) на засадах відкритості, прозорості, гласності.

1.4. Учасниками процесу експертизи підручників є: Центр, замовники експертизи та експерти.

1.5. Метою експертизи є визначення доцільності використання шкільного підручника в освітньому процесі та надання йому відповідної рекомендації Міністерством освіти і науки України.

1.6. Об'єктом експертизи є електронний оригінал-макет підручника, який поданий замовником на експертизу.

1.7. У цьому Положенні терміни вживаються у такому значенні:

експерт – фізична особа, яка володіє спеціальними фаховими знаннями та залучається Центром до проведення експертизи електронного оригінал-макету підручника на основі цивільно-правової угоди;

експертиза підручника – оцінка експерта щодо відповідності майбутнього підручника визначеним критеріям;

експертний висновок – сформований експертом у електронній формі, відповідно до встановлених вимог, документ, який містить аргументовану експертну оцінку про предмет експертизи;

електронна база даних експертів - автоматизована система відбору та пошуку інформації про експертів Центру;

електронний оригінал-макет підручника – електронне зображення видавничого оригіналу майбутнього підручника;

замовник експертизи – суб’єкт, який володіє авторськими правами на видавничий оригінал майбутнього підручника;

інформаційно-комунікаційна система Центру (далі – ІКС) – захищена належним чином сукупність технічних і програмних засобів, що забезпечують збирання, пошук, оброблення інформації, електронний документообіг та електронну взаємодію  у процесі експертизи підручників;

колегія експертів – склад експертів, визначений в автоматичному режимі для прийняття рішення про доцільність проведення повторної (апеляційної) експертизи підручників;

критерії експертизи – система науково-обґрунтованих ознак, визначених у формі запитань, на основі яких експерт здійснює оцінку підручника;

особистий кабінет експерта – це складова частина ІКС, яка дає змогу експерту отримувати електронний оригінал-макет підручника, проводити експертизу та оформляти її висновки, а також здійснювати електронний документообіг та електронну взаємодію з питань експертизи підручників;

особистий кабінет замовника експертизи – це складова частина ІКС, яка дає змогу замовнику подавати електронний оригінал-макет підручника на експертизу, відстежувати її проходження, отримувати висновки експертів, здійснювати електронний документообіг та електронну взаємодію з питань експертизи підручників.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в законах України «Про освіту», «Про авторські та суміжні права» та інших нормативно-правових актах.

1.8. Основними засадами проведення експертизи підручників є:

1.8.1. конфіденційність, що передбачає нерозголошення інформації про експертів, залучених до проведення експертизи; про авторів та/або замовників експертизи; персональної інформації в межах, визначених чинним законодавством;

1.8.2. незалежність, що передбачає незалежність експерта від будь-якого впливу, тиску чи втручання у його експертну діяльність;

професійність, що передбачає залучення до проведення експертизи високопрофесійних фахівців;

1.8.3. об’єктивність, що передбачає надання висновків експертом відсторонено, незважаючи на особисті уподобання чи вигоду;

1.8.4. неупередженість, що передбачає відсутність в експерта негативної, хибної, заздалегідь сформованої думки щодо підручника, електронний оригінал-макет якого поданий на експертизу;

1.8.5. відкритість висновків експертизи після її завершення та надання можливості замовнику експертизи їхнього оскарження;

1.8.6. відповідальність експертів за надання об’єктивних результатів експертизи, що обумовлюється цивільно-правовою угодою;

1.8.7. оплата праці експертів на основі цивільно-правових угод із Центром за рахунок коштів замовників експертизи.

1.9. Збирання, пошук, оброблення інформації, електронний документообіг та електронна взаємодія  у процесі експертизи підручників здійснюється в ІКС Центру відповідно до Регламенту роботи ІКС (Додаток №1).

 

  1. Проведення експертизи, визначення та перегляд її результатів

2.1. Проведення експертизи підручників здійснюється поетапно:

І етап – подання підручників на експертизу;

ІІ етап – розгляд подання та прийняття рішення про проведення експертизи;

ІІІ етап – призначення експертів;

ІV етап – експертиза підручника: 

– основна,

– додаткова,

– апеляційна;

V  етап – формування остаточних результатів експертизи.

2.2. Подання підручників на експертизу:

2.2.1. Замовник експертизи реєструється в ІКС шляхом заповнення електронної декларації про наміри замовити експертизу підручника/ підручників.

2.2.1.1. Адміністратор ІКС упродовж одного дня, крім вихідних та святкових днів, розглядає декларацію про наміри  та приймає рішення про її прийняття або відхилення.

2.2.1.2. У випадку прийняття декларації, адміністратор формує особистий кабінет замовника, про що повідомляє його стандартизованим електронним листом, в якому надсилає тимчасовий персональний код доступу до особистого кабінету. Замовник експертизи, отримавши тимчасовий персональний код доступу, проходить авторизацію в особистому кабінеті, змінює тимчасовий код доступу до нього на постійний.

Доступ до особистого кабінету після авторизації надається лише замовнику експертизи.    

Порядок доступу до особистого кабінету замовника експертизи визначається Регламентом роботи ІКС.

2.2.1.3.  Авторизація замовника в особистому кабінеті засвідчує його готовність до укладання цивільно-правової угоди про проведення експертизи та надання електронного оригінал-макету підручника

2.2.1.4. У випадку неприйняття декларації про наміри,  адміністратор надсилає замовнику стандартизоване електронне повідомлення з обґрунтуванням причин неприйняття декларації про наміри. Підставою для неприйняття декларації про наміри може бути лише недотримання встановлених вимог до її заповнення.

2.2.2. Замовник експертизи в особистому кабінеті в електронній формі реєструє клопотання про проведення експертизи.

Вірогідність даних, наведених у клопотанні, стверджується електронним цифровим підписом замовника експертизи.

2.2.3. Клопотання Замовника розглядається адміністратором ІКС упродовж  доби з моменту реєстрації, та приймається чи відхиляється. Клопотання замовника експертизи, подане у вихідний, святковий неробочий день, розглядається адміністратором ІКС упродовж 24 годин першого за ним робочого дня.

2.2.4. Повідомлення про відхилення клопотання надсилається електронною поштою замовнику експертизи із гарантованим зворотнім повідомленням про отримання.

Підставами для відхилення клопотання на цьому етапі можуть бути лише порушення встановлених вимог до його оформлення. Перелік порушень зазначається в повідомленні про відхилення клопотання.

2.2.4. Повідомлення про задоволення клопотання за встановленою формою надсилається замовнику експертизи.

2.2.5. Після отримання повідомлення про задоволення  клопотання, замовник завантажує електронний оригінал-макет підручника, стверджуючи його достовірність електронним цифровим підписом. Факт отримання електронного оригінал-макету підручника та відповідність його технічним вимогам фіксується в особистому кабінеті замовника експертизи.

Про прийняття електронного оригінал-макету підручника на експертизу замовник повідомляється упродовж двох робочих днів із моменту   завантаження його до особистого кабінету ІКС Центру. У випадку, якщо електронний оригінал-макет не відповідає встановленим вимогам, Центр упродовж двох робочих днів із моменту його отримання, надсилає Замовнику інформацію про це, зазначивши виявлені недоліки.

Після усунення зазначених недоліків замовник має право надіслати електронний оригінал-макет підручника повторно без проходження процедури попереднього розгляду клопотання на проведення експертизи.

2.2.6. Електронний оригінал-макет підручника також повинен відповідати вимогам Конституції України, Закону України «Про освіту», відповідним спеціальним законам у сфері освіти, законам України «Про авторські та суміжні права», «Про інформацію», «Про засади державної мовної політики», «Про захист персональних даних», «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», «Про захист суспільної моралі», «Про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків і жінок», типовій освітній програмі або навчальній програмі, яка дозволена Державною службою забезпечення якості освіти для використання в загальноосвітніх навчальних закладах.

2.2.7. Центр, після прийняття електронного оригінал-макету підручника на  експертизу протягом трьох робочих днів  надсилає замовнику два екземпляри цивільно-правової угоди про надання послуг на паперових носіях.

Якщо замовник погоджується з умовами проведення та оплати вартості експертизи підручника, він надсилає поштою на адресу Центру два екземпляри цивільно-правової угоди, підписані  в установленому порядку. Один екземпляр цивільно-правової угоди Центр повертає замовнику після підписання його в установленому порядку, шляхом надсилання засобами поштового звʼязку.

2.2.8. Цивільно-правову угоду про надання послуг на проведення експертизи підручника можуть укладати фізичні та юридичні особи, які мають засвідчені  авторські майнові права на видавничий оригінал підручника. Копія акту про володіння такими правами, засвідчена в установленому порядку, додається до цивільно-правової угоди.

  1. Проведення експертизи

3.1. Організаційно-технічні заходи з проведення експертизи розпочинаються після отримання від замовника паперового екземпляру цивільно-правової угоди, оформленого у встановленому порядку, із дня  надходження коштів, передбачених цією угодою, на рахунки Центру. Про початок здійснення організаційно-технічних заходів із проведення експертизи, замовник повідомляється в особистому кабінеті ІКС. Інформація про початок проведення експертизи підручника розміщується  та на web-порталі Центру, без зазначення авторів підручника та замовника експертизи,

3.2. Предметом експертизи підручників є:

- дизайн та структура;

- науковий зміст;

- функціональна спроможність;

- відповідність змісту  віковим і психологічним особливостям учнів;

- відповідність змісту  вимогам законодавства в частині захисту прав людини та суспільної моралі.

3.2.1. Для кожного предмету експертизи Центром, спільно з юридичними та фізичними особами, зазначеними в п. 4.2., розробляються Критерії експертної оцінки (критерії експертизи).  Критерії  експертизи  оприлюднюються на веб-сайті Центру і є доступними для всіх користувачів.

3.2.2. Критерії експертизи можуть змінюватися. Введення в дію нових та зміна діючих критеріїв оцінювання  здійснюється не раніше, як за шість місяців із дня  їхнього оприлюднення, за умови проведення громадського обговорення проекту змін критеріїв.

3.2.3. Експертиза підручників, поданих для її проведення до оприлюднення нових (змінених) критеріїв, здійснюється за критеріями, що були чинними на день оформлення клопотання про проведення експертизи.

3.2.4. Для кожного критерія визначається його важливість у формуванні узагальненого результату експертизи. За рівнем важливості критерії поділяються на «важливі», «суттєві», «бажані».

3.3.    Здійснюючи експертизу, експерт оцінює  відповідність підручника кожному із критеріїв оцінками «Так» або «Ні».

3.4. Експертиза електронного оригінал-макету може бути основною, додатковою, апеляційною.

Організаційно-технічні заходи з проведення експертизи кожного із цих видів здійснюються відповідно до Регламенту роботи ІКС і полягають  у: шифруванні  електронних оригінал-макетів підручників; автоматизованому відборі експертів із  бази експертів; надсиланні експертам деперсоніфікованих оригінал-макетів підручників та електронних таблиць із критеріями експертизи;  отриманні від експертів таблиць з експертними оцінками за видами експертизи; формуванні узагальнених експертних висновків; автоматизованому розміщенні експертних висновків в ІКС на особистих сторінках ІКС замовників експертизи та експертів, на офіційному web-сайті Центру.

 3.5. Проведення основної експертизи

3.5.1. Для проведення основної експертизи ІКС здійснює автоматичний вибір експертів із електронної бази даних експертів для кожного предмету експертизи.   

3.5.2. Після визначення експертів ІКС надсилає деперсоніфікований електронний оригінал-макет підручника та електронну таблицю з критеріями оцінювання для заповнення експертом на особисті сторінки експертів. Про отримання електронного оригінал-макету підручника засобами, передбаченими в ІКС, експерт повідомляє адміністратора електронною поштою.

3.5.3. Після ознайомлення з електронним оригінал-макетом підручника експерт може упродовж трьох днів відмовитися від проведення експертизи. Відмова надсилається адміністратору ІКС, засобами, передбаченими в ІКС, з чітким обґрунтуванням причин.

Обгрунтована відмова експерта у терміновому порядку розглядається директором Центру, який  доручає  адміністратору ІКС провести призначення нового експерта.

Якщо обгрунтування причин відмови від проведення експертизи визнається недостатнім, експерт виключається з Бази даних експертів і надалі до проведення експертизи підручників не залучається.

3.5.4. Відлік часу на проведення основної експертизи у випадку, якщо відмова від її проведення від експерта не надійшла, розпочинається з четвертого дня після дня отримання експертом електронного оригінал- макету підручника.

3.5.5. Тривалість проведення основної експертизи складає не більше 30 календарних днів.

3.5.6. Заповнення експертами у процесі експертизи  електронних таблиць відбувається у ІКС шляхом вибору експертної оцінки «так» або «ні» на запитання щодо відповідності підручника тому чи іншому критерію. Експерт не зобов’язаний аргументувати оцінку «так», але зобов’язаний  аргументувати  оцінку «ні». Аргументація оцінки «Ні» повинна бути конкретною та доказовою.

3.5.7. Результати основної експертизи за кожним предметом експертизи вважаються негативними, якщо експертну оцінку «ні» отримав хоча б один із критеріїв, віднесених до «важливих», не більше 20% - віднесених до «суттєвих», не більше 50% - віднесених до «бажаних».

3.5.8. Результати основної експертизи з оцінками «так» або «ні» розміщуються у кабінеті замовника експертизи, про що він повідомляється електронним листом.

3.5.9. За результатами основної експертизи експертами  готується спільний експертний висновок. Експертний висновок розміщується на web-сайті Центру та в особистому кабінеті замовника експертизи. Розміщенням експертного висновку засвідчується факт завершення основного етапу процедури експертизи. 

3.5.10. Факт ознайомлення замовника експертизи з експертним висновком  засвідчується ним особистим електронним підписом в особистому кабінеті ІКС.

3.5.11. Експертний висновок за результатами основної експертизи може бути оскаржений замовником експертизи, шляхом подання клопотання про проведення додаткової або апеляційної експертизи.

 3.6. Проведення додаткової експертизи

3.6.1. Після  подання клопотання про проведення додаткової експертизи, замовник експертизи має право доопрацювати видавничий оригінал та електронний оригінал-макет підручника  й подати його упродовж наступних трьох місяців, з дня отримання експертного висновку за результатами основної експертизи, на додаткову  експертизу шляхом повторного розміщення електронного оригінал-макету в особистому кабінеті замовника.

3.6.2. Для додаткової експертизи подається електронний оригінал-макет підручника, який подавався на основну експертизу,  із змінами, що внесені лише за результатами врахування негативних оцінок основної експертизи. На етапі додаткової експертизи внесення змін у видавничий оригінал та  електронний оригінал-макет до його складових, які під час основної експертизи отримали оцінку «так», не допускається.

3.6.3. У випадку встановлення факту внесення змін у електронний оригінал-макет в тих його частинах, які під час основної експертизи отримали оцінку «так», експертиза припиняється. Про це замовник експертизи повідомляється в особистому кабінеті та електронним листом. Інформація про це також розміщується на  офіційному web-cайті Центру.

3.6.4. У випадку подання  на додаткову експертизу електронного оригінал-макету, ІКС повторно надсилає його експерту, який зробив негативний висновок під час основної експертизи. Експерт, проводячи додаткову експертизу, заповнює нову електронну таблицю оцінювання лише з тих критеріїв, які раніше отримали негативну оцінку. У разі, якщо експерт повторно негативно оцінює доопрацьований оригінал-макет підручника, то у електронній таблиці оцінювання він повинен аргументувати свою позицію. Тривалість повторної експертизи підручника не може перевищувати 10 робочих днів із моменту отримання експертом електронного оригінал-макету підручника. Таблиця з результатами повторної експертизи розміщується в особистому кабінеті замовника та надсилається йому поштою.

3.6.5. Оригінал-макет підручника, який отримав оцінку «Так» на питання, що під час основної експертизи були оцінені оцінкою «Ні», вважається таким, що успішно пройшов експертизу.

3.6.6. За результатами додаткової експертизи, експертами, які її проводили,  готується експертний висновок. Експертний  висновок за результатами додаткової експертизи розміщується на web-сайті Центру та в особистому кабінеті замовника експертизи. Розміщенням експертного  висновку web-сайті Центру та в особистому кабінеті замовника експертизи засвідчується факт завершення додаткової експертизи.

 3.7. Проведення апеляційної експертизи

3.7.1. Апеляційна експертиза проводиться за ініціативою  замовника експертизи за негативними результатами додаткової експертизи або за ініціативою юридичних і фізичних осіб, які не мають відношення до Центру.

3.7.2. Проведення апеляційної експертизи за клопотанням замовника експертизи.  

3.7.2.1. Клопотання про проведення апеляційної експертизи подається  замовником експертизи упродовж двадцяти робочих днів із дня оголошення експертних висновків. У клопотанні мають бути наведені аргументовані заперечення експертних висновків основної та додаткової експертизи за кожним предметом експертизи.

3.7.2.2 Клопотання про проведення апеляційної експертизи замовником експертизи подається через особистий кабінет в ІКС.

3.7.2.3. Клопотання замовника про проведення  апеляційної експертизи розглядаються Колегією експертів. Колегія експертів для проведення апеляційної експертизи формується ІКС із числа експертів, які є фахівцями з предметів чи предмету експертизи, стосовно яких чи якого подано клопотання про проведення експертизи. Кількість фахівців у складі Колегії експертів із кожного предмету експертизи не може бути меншою від 3-х осіб.

3.7.2.4. Апеляційна експертиза здійснюється за технологією основної експертизи. Тривалість Апеляційної експертизи не може перевищувати 20 робочих днів із дня отримання експертами електронного оригінал-макету підручника. Під час апеляційної експертизи  Колегія експертів робить експертні оцінки лише стосовно тих критеріїв, які отримали негативні оцінки під  додаткової експертизи.

3.7.2.5. Апеляційна експертиза оригінал-макету вважається успішно пройденою, якщо за всіма критеріями, які у процесі додаткової експерти отримали оцінку «Ні»,  Колегія експертів  надала оцінку «Так». За результатами апеляційної експертизи готується експертний висновок, який розміщується на офіційному web-сайті Центру, в особистому кабінеті замовника та надсилається йому електронною поштою. Факт ознайомлення з експертним висновком за результатами апеляційної експертизи засвідчується електронним цифровим підписом замовника експертизи.

3.7.2.6. У випадку, якщо у результаті апеляційної експертизи формується негативний експертний висновок, ІКС формує дублікат електронного оригінал-макету підручника, який зберігається в ІКС. Оригінал електронного оригінал-макету  повертається замовнику, про що робиться відповідний запис в особистому кабінеті замовника.

3.7.2.7. У майбутньому, оригінал-макет підручника, котрий не пройшов експертизу, може бути прийнятий для проведення нової експертизи після суттєвого доопрацювання і укладання нової цивільно-правової угоди на проведення експертизи між Центром і замовником експертизи.

3.7.2.8. Новий електронний оригінал-макет підручника, що надсилається на експертизу після реєстрації в ІКС, упродовж 10 робочих днів із  дня реєстрації проходить електронну ідентифікацію з електронними оригінал-макетами, які надсилалися цим замовником на експертизу раніше. У випадку, якщо в результаті такої ідентифікації встановлено, що оригінал-макет поданий без суттєвих змін, на експертизу він не приймається, про що замовник повідомляється   в особистому кабінеті та листом. Інформація про це також розміщується на офіційному web-сайті Центру.

Суттєвими вважаються зміни, які складають не менше 25% змісту попереднього (попередніх) оригінал-макетів.

3.7.3. Проведення апеляційної експертизи за ініціативою юридичних і фізичних осіб, які не мають відношення до Центру.

  1. Експерти

4.1. Для проведення експертизи Центром формується База експертів, яка є складовою частиною ІКС. Функціонування Бази експертів здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

4.2. Добір експертів здійснюється Центром шляхом оголошення відповідної рекрутингової кампанії: через засоби масової інформації; шляхом отримання  рекомендацій від наукових установ, закладів освіти, професійних об’єднань педагогічних і науково-педагогічних працівників. Із юридичними особами, котрі виявили бажання співпрацювати із Центром в проведенні експертизи підручників, укладаються договори про співпрацю. Перелік юридичних осіб, з якими укладені договори про співпрацю, публікується на веб-сайті Центру.

4.3. Особи, які виявили бажання бути експертами, або яких рекомендували юридичні особи, визначені в п.4.2., повинні відповідати наступним вимогам:

˗ мати вищу освіту;

˗ мати досвід педагогічної, науково-педагогічної чи наукової діяльності у певній галузі знань;

˗ не бути автором підручників, виданих за кошти Державного бюджету, упродовж останніх п’яти років;

4.4. Експертами не можуть бути працівники Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації змісту освіти, Центру та особи, які мають будь-яке відношення до написання підручника та підготовки його видавничого оригіналу.

4.5. Фізичні особи, які самостійно виявили бажання бути експертами, або рекомендовані для цього юридичними особами, зазначеними у п.4.2., заявляють про свою згоду на здійснення експертної діяльності у заяві-згоді, котра в письмовій формі разом із копіями відповідних документів, надсилається до Центру.  Особистий підпис автора заяви-згоди та копії документів засвідчуються нотаріально. Надсилаючи таку заяву-згоду, майбутні експерти заявляють  про взяття на себе зобовʼязань, повʼязаних з недопущенням можливих конфлікту інтересів та корупційних дій; дотриманням авторських та суміжних прав у процесі здійснення експертної діяльності, а також дають згоду на обробку персональних даних. 

4.6. Для осіб, які дали згоду бути експертами, Центром проводиться фахове випробування та співбесіда.

4.7. На основі розгляду документів, зазначених у п.4.5, результатів фахового випробування та співбесіди, Науково-методична Рада Центру таємним  голосуванням приймає рішення про включення фізичної особи до Бази експертів.

4.8. Підставою для відмови у включенні до Бази експертів  є: недотримання вимог, передбачених у п.п. 4.3; 4.4 та, якщо заявник відмовився взяти на себе зобов’язання, передбачені п. 4.5.  Про прийняте рішення щодо включення до Бази експертів повідомляється фізична особа, яка надіслала заяву та/або юридична особа, яка рекомендувала фізичну особу для експертної діяльності. У повідомленні, що надсилається фізичній особі, яка включена до Бази експертів, зазначається її код доступу до особистої сторінки в ІКС.

4.9. У Базі експертів концентрується і зберігається така інформація:

4.9.1. Паспортні дані експерта;  інформація про освіту, досвід педагогічної, науково-педагогічної чи наукової діяльності у визначеній галузі знань чи у відповідній трудовій діяльності, чинні контактні дані, результати фахового випробування; 

4.9.2. Електронна копія заяви-згоди із зазначенням взятих на себе зобов’язаннями;

4.9.3. Електронна копія рекомендацій юридичних осіб до експертної діяльності; перелік питань, з яких експерт може залучатися до експертної діяльності;

4.9.4. Облік експертної діяльності експерта;

4.9.5.  Інформація про встановлені випадки порушення експертом, взятих на себе зобов'язань; про відсторонення експерта від експертної діяльності чи/та виключення його із Бази експертів.

4.9.6. Про внесення будь-яких змін в інформацію про експерта, що зберігається в Базі експертів, експерт повідомляється засобами електронного зв’язку адміністратором ІКС.

4.10. Для осіб, які включені до Бази експертів, Центр проводить спеціальне навчання, після завершення якого, їм видається відповідний сертифікат.

4.11. База  експертів зберігається в ІКС Центру. Інформація бази експертів відноситься до інформації з обмеженим доступом. Доступ до Бази експертів мають лише особи, визначені Регламентом роботи ІКС.

4.12.  Після внесення експерта до Бази експертів, в ІКС автоматично створюється Особистий кабінет експерта. Особистий кабінет експерта набуває активного статусу після авторизації в ньому експерта за кодом доступу, що був йому надісланий адміністратором ІКС після прийняття рішення про включення особи до Бази експертів.  Після авторизації в особистому кабінеті, експерт зобов’язаний змінити, надісланий йому код доступу, на  новий, який буде відомий лише йому. Експерту забороняється повідомляти код доступу до своєї особистої сторінки в ІКС третім особам, включаючи працівників Центру чи адміністратора ІКС.  

4.13. Після активації особистого кабінету експертом, ІКС отримує можливість  надсилати йому на експертизу електронні оригінал-макети підручників.

4.14. Після авторизації в особистому кабінеті і отримання про це підтвердження ІКС, експерт набуває відповідних прав, обов’язків, гарантій

4.15. Експерт має право:

4.15.1. На об’єктивну оцінку оригінал-макету підручника за визначеними критеріями;

4.15.2. На обґрунтовану відмову, у встановлені терміни, від експертизи конкретного оригінал-макету з таких причин:

˗ відсутність належного досвіду та знань для об’єктивної експертизи;

˗ наявність потенційного конфлікту інтересів;

˗ отримання пропозицій про намір чи факти здійснення корупційних дій;

˗ надмірну завантаженість за основним місцем роботи.

4.15.3. Своєчасно отримувати інформацію про внесення змін стосовно нього в Базі експертів та в особистому кабінеті.

4.16. Обов’язки експерта:

4.16.1.У будь-якій формі не поширювати інформацію про об’єкт експертизи та його авторів чи замовників;

4.16.2.Забезпечити дотримання принципів об’єктивності, доброчесності, незалежності, неупередженості під час проведення експертизи;

4.16.3.Призупинити процес експертизи або відмовитися від неї з повідомленням про це в особистому кабінеті у випадку появи сумнівів щодо наявності потенційного  конфлікту інтересів, намірів та фактів здійснення корупційних дій замовником експертизи чи третьою стороною.

4.16.4.Забезпечити дотримання термінів проведення експертизи та оформлення її результатів у відповідності з цим Порядком;

4.16.5.Не повідомляти будь-кому код доступу до свого особистого кабінету.

4.16.6.Не повідомляти замовника експертизи, третіх осіб про її результати до опублікування її у порядку, передбаченому чинним Положенням.

4.17. Експерту гарантується:

4.17.1. Нерозголошення інформації про участь експерта в експертизі підручника;

4.17.2. Оплата праці відповідно до цивільно-правової угоди між експертом і Центром;

4.17.3. Цілодобовий та безперебійний доступ до особистого кабінету в ІКС, за умови його належної активації, оперативне розміщення в особистому кабінеті інформації для експерта та оперативне і,  належне за регламентом, реагування   ІКС та керівництва Центру на інформацію, розміщену експертом в його особистому кабінеті.

­4.18. У разі встановлення  фактів порушення експертом вимог, зазначених у п. 4.15.2. стосовно обґрунтованості відмови від експертизи, та у п.4.16 стосовно обов’язків експерта, директор Центру може прийняти рішення про його відсторонення від експертизи конкретного оригінал-макету або про виключення з Бази експертів. Про прийняте рішення експерт повідомляється в особистому кабінеті.

Експерт має право оскаржити рішення директора Центру про відсторонення від експертизи чи виключення із Бази експертів експерт у порядку, встановленому чинним законодавством.

4.19. Експерт, виключений з Бази експертів відповідно до п.4.18 цього Положення, не може бути повторно включеним до нього упродовж трьох наступних років із дня виключення.

4.20. У випадку відсторонення експерта від проведення експертизи, за доручення директора Центру адміністратор ІКС здійснює передбачені Регламентом ІКС заходи, щодо призначення нового експерта.

  1. Колегія експертів

5.1. Колегія експертів створюється для прийняття рішення про доцільність проведення апеляційної експертизи у випадку, коли замовник та/або автор підручника не погоджується з висновками, прийнятими за результатами додаткової експертизи.

5.2. Склад Колегії експертів визначається для розгляду кожної заяви окремо у автоматичному режимі.

5.3. До складу  Колегії експертів призначається 3 експерти, що  внесені до Бази даних експертів, із числа фахівців, які можуть проводити експертизу із питань, які є тотожними або спорідненими тим, стосовно яких подана апеляція.  До складу Колегії експертів  не можуть призначатися експерти, які проводили основну та додаткову експертизу. Перелік прізвищ експертів, призначених до складу Колегії експертів є конфіденційною інформацією, яка не підлягає розголошенню.

5.4. До особистих кабінетів членів Колегії експертів надсилається електронний оригінал-макет підручника, стосовно якого подана заява; висновки основної та додаткової експертиз без зазначення прізвищ експертів, які її проводили;  електронна копія заяви про проведення повторної (апеляційної) експертизи.

5.5. Колегія експертів упродовж 20 робочих днів із дня надходження матеріалів, зазначених у п.5.4. цього Положення, готує та узгоджує засобами електронного спілкування в ІКС рішення Експертної ради,  в якому можуть бути відхилені або прийняті аргументи замовника експертизи стосовно оскаржуваних експертних висновків основної та додаткової експертиз. Рішення Колегії експертів скріплюється електронними підписами її членів та розміщується в особистому кабінеті замовника і в окремому інформаційному повідомленні на сайті ІКС.

5.6. Члени Колегії експертів  не зобов’язані у будь-якій формі чи будь-кому пояснювати причини прийняття ними того чи іншого рішення.  

  1. Фінансове забезпечення експертизи

6.1.Фінансування організаційно-технічних заходів із проведення експертизи здійснюється за рахунок замовника експертизи.

6.2.Кошти, отримані від замовника експертизи, зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету як власні надходження бюджетної установи з урахуванням вимог Бюджетного Кодексу України на рахунок Центру, відкритий в територіальному органі Державної казначейської служби. 

6.3.Оплата праці експертів здійснюється Центром безпосередньо фізичній особі – експерту, залученій до проведення експертизи підручників відповідно до умов цивільно-правової угоди.

 

 

Корисні посилання

Міністерство освіти і науки
Урядовий портал
Верховна Рада України
Головна Громадське обговорення Матеріали для громадського обговорення